Комунальний заклад "Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №307 Харківської міської ради"

Дитячий травматизм: як уберегти дитину?

Нормативно-правова база

Дитячий травматизм здається неминучим злом, особливо в літній період – на канікулах важко контролювати дитину і захищати її від небезпек. Насправді, більшості травм і небезпечних ситуацій можна уникнути. І профілактика дитячого травматизму природно, лягає на плечі батьків і учителів.

Дитячий травматизм поширений куди БІЛЬШЕ ніж травматизм дорослих, і це не дивно. Діти дуже допитливі, намагаються активно пізнавати навколишній світ. Але при цьому життєвих навичок у них ще мало, і вони не завжди уміють оцінити небезпеку ситуації. Тому дитячі травми, на жаль, не рідкість.

Дитячий травматизм умовно можна розділити на п’ять типів залежно від місця, де дитина може отримати травму :

• побутовий (травми, які виникають удома, у дворі, в дитячому саду);
• вуличний (в першу чергу транспортний, але також не пов'язаний з транспортом);
• шкільний (або в дитячому садочку);
• спортивний;
• інший

Побутовий травматизм – найпоширеніший, і причина його в більшості випадків – неуважність батьків, які не лише залишають дитину без нагляду, але і залишають в доступних місцях небезпечні для дитини предмети, не закривають вікна і тому подібне.

Існує і інша класифікація дитячого травматизму – вікова

У дітей кожного віку – свої особливості розвитку і поведінки, які і обумовлюють найбільш поширені типи травм.

Так, в грудному віці (до року) дитячий травматизм найчастіше пов’язаний з заковтуванням сторонніх предметів. Дитина намагається пізнавати світ єдиним доступним йому способом – він чіпає руками предмети, що знаходяться в безпосередній близькості, і намагається тягнути їх в рот.

У віці від року до трьох дитина вчиться ходити і стає дуже рухливим. Тому до травм від заковтування предметів додаються травми, пов’язані з падіннями (удари, переломи)травми від гострих предметів, опіки, поразки струмом.

Після трьох років допитливість росте, навколишній світ дитини більше не обмежується квартирою, тому вірогідність отримати травму збільшується.

Потім дитина йде в школу, і батьки вже не можуть контролювати його так, як раніше. Додається шкільний і спортивний дитячий травматизм.

Сплеск травматизму часто доводиться на підлітковий вік:в цей час дитячий травматизм обумовлений не лише цікавістю і невмінням оцінити небезпеку, але ще і бажанням покрасуватися перед ровесниками, бути не гірше, ніж інші, і безрозсудною сміливістю.

Звичайно, повністю викоренити дитячий травматизм неможливо – від нещасного випадку, на жаль, не застрахований ніхто.

Але завдання батьків – максимально захистити свою дитину.

Адже більшість травм відбуваються саме з вини батьків – не доглядали та не роз'яснювали ...

Способи профілактики дитячого травматизму залежать від віку дитини.

У грудному віці, наприклад, особливо важливий постійний нагляд. Звичайно, важко устежити за дитиною 24 години в добу, 7 днів в тиждень, але чим молодше дитина, тим важливіше не випускати його з виду.

Дитячий травматизм в дитячому віці цілком і повністю на совісті батьків. Немовля ще не знає, що таке “небезпечно”, і пояснити йому це не можна.

Отже якщо малюк проковтнув ґудзик або – не дай Бог! – випав з коляски, що стояла на балконі, винні батьки.

Дитина росте, починає ходити, гуляти з вами на вулиці, так що тепер ваше завдання – максимально захистити його від травмонебезпечних предметів.

Удома – заховати від нього крихкі і гострі предмети, сірники, нагрівальні електроприлади, хімікати (чистячи засоби, фарби, лаки і ін.) .Розетки закриваються спеціальними заглушками.Треба закривати вікна (чи хоч би забезпечити їх міцними сітками) і не підпускати дитину до плити і іншої небезпечної побутової техніки.

Крім того, в цьому віці треба вже учити дитину самостійно визначати міру небезпеки.Розкажіть йому, що сірниками і праскою можна обпектися, ножем – порізатися, а окропом – ошпаритися.У цьому віці діти вже цілком здатні сприймати аргументацію, і краще нехай він дізнається про небезпеку з ваших слів, чим на власному досвіді.

Тільки розповідайте спокійно, НЕ ПОТРІБНО ЗАЛЯКУВАТИ ДИТИНУ!!!

Чим старше стає дитина, тим більш важливим стає пояснення правил техніки безпеки!!!

Коли дитина йде в школу, батьки часто перекладають відповідальність за дитячий травматизм на класних керівників, учителів фізкультури, праці і ОБЖД.

Так, під час уроків учителі несуть відповідальність за дитину, але батьки самі повинні ознайомити своє чадо з правилами дорожнього руху і іншими правилами безпеки!!!Врешті-решт, учитель відповідає за цілий клас, дуже важко устежити за 40 дітьми.У вас же тільки одна дитина – і у ваших силах зробити так, щоб він не намагався вибігти на проїжджу частину або викинути ще що-небудь небезпечне.

Дитячий травматизм – серйозна проблема, але якщо батьки стежитимуть за своєю дитиною і навчать його правилам безпеки, багатьох травм вдасться уникнути.

ПРОФІЛАКТИКА ДИТЯЧОГО ТРАВМАТИЗМУ

Багатьох серйозних травм можна уникнути, якщо батьки і педагогічні працівники будуть уважно стежити за дітьми і піклуватися про те, щоб їхнє оточення було безпечним. Дорослі зобов'язані попереджати можливі ризики і захищати дітей від них.

Більшість травм, які діти отримують можна уникнути.

Основні види травм, які діти можуть отримати та їхні причини:

• опіки від гарячої плити, посуду, їжі, окропу, пари, праски, інших електроприладів і відкритого вогню;
• падіння з ліжка, вікна, столу і сходинок тощо;
• задуха від дрібних предметів (монет, гудзиків, гайок тощо);
• отруєння побутовими хімічними речовинами (інсектицидами, миючими рідинами , відбілювачами та ін);
• ураження електричним струмом від несправних електроприладів, оголених проводів, від втикання голок, ножів і інших металевих предметів в розетки і настінну проводку.

ПАМ’ЯТКА

щодо забезпечення особистої безпеки дітей дошкільного віку

Шановні батьки!

Життя в умовах великого міста потребує від наших дітей вміння орієнтуватись і знаходити вихід з непередбачених ситуацій. Чим менше у дитини знань, тим більше небезпеки з боку зовнішнього світу.

Щоб вберегти дитину від біди, треба пам’ятати та виконувати наступні правила:

• не залишати дітей дошкільного віку одних, навіть на короткий час;
• навчати дітей користуватися дверним вічком;
• не дозволяти відчиняти двері незнайомій людині, навіть одягненій в міліцейську форму;
• не дозволяти дітям розмовляти з незнайомими людьми на вулиці;
• вчити користуватися телефоном для виклику служб: 101, 102, 103,104;
• забороняти дітям підбирати на вулиці незнайомі предмети – вони можуть бути небезпечними;
• забороняти грати ріжучими, гострими та вибуховонебезпечними предметами;
• забороняти користуватись ліфтом без супроводу дорослих, а також заходити у ліфт з незнайомими людьми;
• вчити дітей звертатись за допомогою до людей, які працюють у правоохоронних органах;
• не дозволяти дражнити тварин, попереджувати зародження в дитині жорстокого відношення до «друзів наших менших».

Шановні батьки!

Проявляйте терпіння і навчайте дітей берегти своє життя та здоров’я.

Сподіваємось, що ця пам’ятка допоможе Вам зберегти дитину від біди!