Комунальний заклад "Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №307 Харківської міської ради"

Про права маленької дитини

«ПРАВОВЕ ВИХОВАННЯ В СІМ'Ї ТА В ЗАКЛАДІ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ»

Права дітей дошкільного віку у сім'ї часто порушуються. Зменшується кількість закладів системи соціальної сфери, внаслідок чого діти все частіше залишаються без нагляду. Як результат – у більшості батьків різні прояви поведінки дітей викликають безпорадність, а подекуди і відчай. Не знаючи, як поводитися в скрутних випадках, батьки часто вдаються до тілесних покарань, погрожують дітям, залякують їх і виявляють надмірну суворість. Подібна ситуація є дуже небезпечною як для здоров'я дитини, так і для розвитку її особистості.

Права і гідність дитини захищає міжнародне та українське законодавство.

Дитячим фондом ООН-ЮНІСЕФ, що здійснює міжнародній захист прав дитини, розроблені такі основні документи:

·Декларація про вправа дитини (1959 р.)

·Конвенція ООН про права дитини (1989 р.)

·Всесвітня декларація про забезпечення вживання, захисту і розвитку дітей (1990р.)

Крім того, Україна прийняла законодавчі акти:

·Закон "Про освіту";

·Закон «Про попередження насильства в сім'ї»;

·Закон «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей»;

·Закон "Про охорону дитинства".

Крім того, в державі прийнята національна програма «Діти України» (1996 р.). Охороняє інтереси дитинства Сімейний кодекс України, який обумовлює, що «...здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків повинні ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Відмова батьків від дитини є не право згідною, суперечить моральним засадам суспільства. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладання на них відповідальності, встановленої законом» (стаття 155).

Щоб вихователі могли впливати на ситуацію щодо прав дитини, вони, перш за все, повинні бути підготовленими до цієї діяльності.

Розпочинати її потрібно з виявлення неблагополучних дітей. Прикладом ефективного спостереження у цьому напрямку може стати сюжетно-рольова гра «Сім'я», тому що саме в ігровій взаємодії дошкільники відтворюють типові для їх сімей стосунки і взаємини. Змістовну інформацію про психологічний клімат сім'ї можна також отримати з малюнків дітей на теми: «Моя сім'я», «Моя найдорожча людина». Аналізуючи дитячи роботи, важливо звернути увагу на гаму кольорів цих малюнків, склад сім'ї, розміщення її членів, час виконання малюнка і спонтанні реакції (коментарі). Поширеними засобами вивчення сімейного мікросередовища є тестування батьків та відвідування неблагополучних сімей.

Остання з названих форм роботи викликає певні труднощі, її використання в роботі ДНЗ зазвичай уникають. Однак саме вона є найбільш ефективною в роботі з батьками. Педагогові необхідно звернути увагу на форму звертання до дитини, вживання зменшувальна-пестливих або грубих слів, реакцію батьків на різноманітні, прохання, розповіді дітей, їхні витівки, капризи, а також на емоційне забарвлення (тон, гучність, міміку), тілесні контакти (ласкаві дотики, прогладжування або грубі жести). Ефективним засобом педагогічного і правового спілкування є наочна агітація; семінари, які проводять завідувачі або старші вихователі. На семінарах розбирають проблемні ситуації з використанням анонімних анкет, відтворюють ситуації за допомогою інсценування, обговорюють літературні знахідки, запрошують психолога т інших спеціалістів.

Як наочну агітацію можна використати пересувну теку «Мистецтво бути батьками», що містить такі положення:

1.Ваша дитина ні в чому не завинила перед вами – ані в тому, що створила вам додаткові труднощі, ані в тому ,що не надала вам бажаного щастя, ані в тому, що не виправдала ваших сподівань. І ви не маєте жодного права вимагати того, щоб вона розв'язала ці проблеми.

2.Ваша дитина – не ваша власність, а самостійна людина. Вирішувати до кінця її долю, а тим більше ламати її на свій розсуд ви не маєте жодного права. Ви можете лише допомогти дитині обрати життєвий шлях, вивчивши її здібності та інтереси і створивши умови для їх реалізації.

3.Ваша дитина не завжди буде милою і слухняною. Її упертість і капризи так само неминучі, як сам факт її присутності.

4.У багатьох капризах і витівках малечі винні ви самі, тому що вчасно не розуміли її, не бажаючи сприймати дитину такою, як вона є.

5.Ви повинні завжди вірити в краще і бачити все найкраще, що є у вашому малюкові. Будьте певні в тому, що рано чи пізно це найкраще обов'язково виявиться.

Настанови батькам щодо використання покарань доцільно розмістити у пересувній теці «Караючи, подумай: задля чого?»

1.Покарання не повинно зашкодити здоров'ю – ні фізичному, ні психічному.

2.Якщо є сумніви щодо того, карати чи не карати, - не карайте. Жодних покарань із метою «профілактики»!

3.За один раз – одне покарання. Не позбавляйте дитину заслуженої похвали або нагороди.

4.Не використовуйте покарань за провини, термін давності яких вже минув. Краще не карати, ніж карати пізніше.

5.Покарали – пробачте.

6.Дитина не повинна боятися покарань.

«Перш ніж дитина осмислить усю глибину тієї істини, що вона – громадянин своєї країни і це покладає на неї великі обов’язки, вона має навчитись платити добром за добро, творити своїми силами щастя і радість іншим людям» (В.Сухомлинський)

Розвиток правової свідомості особистості це довгий, складний і суперечливий процес, що триває практично все життя людини. Первинні уявлення про соціальні норми поведінки людей, про необхідність певного порядку в людських взаєминах засвоюються в дитинстві, ще в дошкільний період. У дошкільні роки найбільш активно формуються погляди, життєві позиції. типові мотиви поведінки особистості. І від того, яке розуміння права і ставлення до нього виробляється в цей період становлення особистості, багато в чому залежить і подальша поведінка людини у правовій сфері.

На основі загального уявлення про соціально-правові явища і шляхом впливу на інтелектуальну, емоціональну і вольову сфери правосвідомості в дошкільному віці, на наш погляд, можливим є формування:

• шанобливого ставлення до встановлених правил поведінки;
• усвідомленого підпорядкування прийнятому правомірному стандарту поведінки;
• розуміння моральної і правової відповідальності за свої вчинки та поведінку, а також особистої відповідальності за вчинені порушення правил;
• установки на надання - допомоги працівникам правоохоронних органів, які здійснюють діяльність з припинення і попередження правопорушень;
• установок, що перешкоджають податливості кримінальним та асоціальним впливам;
• неприйняття насильницьких і інших асоціальних (незаконних) дій відносно людей, тварин, об'єктів навколишнього середовища з формуванням на цьому матеріалі правових переконань;
• ціннісної значимості сім'ї та доброчесного відношення до рідних і близьких;
• ціннісних уявлень про розсудливі і корисні форми відпочинку.

ЦІЛІ І ЗАВДАННЯ

Правове виховання дітей дошкільного віку спрямоване на формування основних блоків функціональних компонентів структури їх правосвідомості:

• логіко-нормативного (елементарні знання дітей про свої права і обов'язки, тобто правова інформованість, розуміння соціально схвалюваних правил поведінки);
• емоційно-образного {суб'єктивне ставлення дитини до правил поведінки, ціннісне їх сприйняття, адекватна оцінка своїх і чужих вчинків з точки зору діючих правил поведінки);
• принципово-вольового, чи поведінкового (прояв активності в ситуаціях, коли необхідно керуватися соціальними правилами поведінки; реалізація правосообразної поведінки в різних видах діяльності, дотримання заборон і виконання обов'язків).

Модель організації правового виховання в дитячому садку, заснована на соціальному партнерстві дошкільного навчального закладу з батьками, вимагає створення умов для підвищення рівня правової культури всіх учасників правовиховного процесу, збудованого в єдину систему, підкріпленого достатнім змістовним і наочним матеріалом.

Основними завданнями правового виховання у закладі дошкільної освіти є:

• створення умов для формування у дітей правової компетентності;
• ознайомлення з соціально-правовими нормами і правилами поведінки у формі, що відповідає віку;
• формування у дітей: соціальної відповідальності, здібностей розуміти і оцінювати свою поведінку і вчинки оточуючих людей, навичок спілкування в різних ситуаціях з орієнтацією на ненасильницьку модель поведінки;
• виховання у дітей шанобливого і терпимого ставлення до людей незалежно від їх походження, расової та національної належності, мови, статі, віку, особистісного та поведінкового своєрідності, в тому числі зовнішнього вигляду і фізичних вад;
• сприяння процесу формування у дітей: почуття власної гідності, своєї думки і навичок його вираження, умінь конструктивного вирішення конфліктів і суперечок; виховання поваги до гідності і думки іншої людини;
• створення в закладі дошкільної освіти правового простору і умов для підвищення кваліфікації вихователів у сфері правового виховання;
• підвищення рівня правової культури педагогічного складу закладу дошкільної освіти та батьків дітей, які відвідують дитячий сад;
• створення умов для організації взаємодії сім'ї та закладу дошкільної освіти з питань правового виховання та залучення батьків у правовиховний процес;
• підвищення рівня соціально-правової захищеності дітей як вЗДО, так і в сім'ї;
• формування у батьків розуміння відповідальності сім'ї за дитину, за дотримання його прав, необхідності створення в родині взаємин, заснованих на розумінні, турботі, ненасильницьких способи спілкування;
• надання необхідної допомоги сім'ям у здійсненні правовиховної діяльності.

Процес розуміння і внутрішнього прийняття дитиною соціально-правових явищ довготривалий і важко піддасться оцінці. При регулярній роботі з дітьми можна наочно переконатися в позитивних змінах в їх відношенні до себе і до інших людей, у зниженні рівня агресії у дітей, в сформованість у дітей власної думки, у зміні підходів до вирішення конфліктів і суперечок.

Реалізація програмних цілей і завдань дозволить: створити освітній простір для підвищення правової компетентності педагогічного складу та правового виховання дітей, залучити до правовиховної діяльність батьків.

Для вирішення поставлених цілей і завдань правовиховної діяльність у дошкільному навчальному закладі необхідно здійснювати за трьома напрямками: з педагогічним складом, з батьками, з дітьми.

На констатуючим етапі реалізації програми передбачається проведення діагностики рівня правової культури і діапазону потреб усіх учасників правовиховного процесу.

Успішність правового виховання в ЗДО багато в чому визначається відповідною кваліфікацією педагогічних кадрів. Рівень підготовленості вихователів до здійснення правового виховання залежить від якості організованої в дитячому саду діяльності з підвищення кваліфікації педагогів як організаторів правового виховання та їх правової культури.

Педагогам необхідно враховувати, що правове виховання не повинно бути повчальним, тому що неможливо сформувати у дітей ненасильницьке ставлення до інших людей, повагу до людини та її прав, якщо заняття будуть проводитися в авторитарному стилі.

Педагогічна тактика правовиховної діяльності вихователя як з дітьми, так і з їх батьками повинна будуватися не на категоричних судженнях, а на переконанні і доброзичливому обговоренні.

У практиці правовиховної діяльності педагогів неприпустимі впливи на дошкільників, що ображають їхню людську гідність, жорстокі покарання, грубі окрики і т.п.

Найбільш перспективним є проведення правовиховної роботи з дошкільниками на позитивних прикладах, стосовно яких у дітей виникає бажання наслідувати.

Роль педагога закладу дошкільної освіти як організуючого початку правового виховання в системі вихователь − дитина − батьки полягає не тільки у формуванні у дітей елементарних уявлень про правила поведінки, права та обов'язки, а й у створенні умов їх практичного застосування як в закладі дошкільної освіти, так і в родині.

Правове виховання в дитячому саду відбувається більш успішно при використанні пошуково-експериментальних, ігрових, проблемних, практичних методів, що робить цей процес особистісно-значущим.

На заняттях з правового виховання дошкільнят доцільно використовувати види діяльності, в яких діти долучаються до рішення простих творчих завдань: відгадати, відшукати, розкрити секрет, скласти, змоделювати і т.п.

Мотиваційно-інформаційний, інформаційно-дійовий та контрольно-оцінювальний етапи програми націлюють на те, щоб дошкільнята з пасивних, бездіяльних спостерігачів перетворилися на активних учасників пізнання соціально-правового життя суспільства на власному досвіді в конкретних справах, вчинках.

Права дитини згідно з Конвенцією

1. Всі діти рівні у правах
2. Всі діти мають право на любов та піклування з боку батьків та держави.
3. Право на навчання
4. Право на життя та медичне обслуговування
5. Право на гру, розваги, відпочинок
6. Право на інформацію
7. Право висловити власну думку (якщо це не загрожує безпеці держави або не порушує інших прав людей)
8. Дитина не повинна бути примушена до тяжкої праці.
9. Дитина не повинна бути скривджена та зневажені
10. Дитина не повинна бути жертвою насильства та війни
11. Право на якісне харчування
12. Діти, позбавлені сім'я, охороняються та опікуються державою.

Куточки з правового виховання

Не можна забувати, що права та обов`язки завжди йдут поруч. Тому батькам та педагогам завжди слід вчити дитину як захищати свої права, так і не порушувати права інших.